Про мене

Публіцист і письменник, полеміст і фейлетоніст, дотепник і мізантроп.
А також – полонофіл, юдофіл, германофіл, панхорватист.
Галицький націоналіст
зі схильністю до українофобії.
Деталей вам краще не знати.

Про Галичину (3)

Горбиста моя Галичина. Вона знає все про осінь. Вона віками береже її таємниці. І от знову колони з диму від картопляних полів до неба звістують про офірні вогнища, на яких зсохлеся літо приносять у жертву осінньому сонцеві місцеві жреці пір року. А навколо остання зелень залишками своїх соків живить терпкі плоди, щоб разом з ними перетворитися на

Новий 2018 рік у Ємах (Ч 1)

Новий 2018 рік у Ємах (Ч 1) Ч. 1 У перший день Нового року, десь в районі обіду в нас обох з Иваном боліла спина. У Ивана, бо він якраз віскладав у мене попид кухнев пьєтьсто цегол собі на майбутню піч, а у мене, бо вже`м сидів три годині за комп’ютером, перекладаючи нудний текст. Іноді, поки Иван носив і складав, я заздрісно визирав без бокове викно і думав – от йому

Новий 2018 рік у Ємах

Новий 2018 рік у Ємах Ч. 3 Сеїночи над раном нарешті став дождь. Небо си розвидніло, хмари, що йшли одним фронтом десь з Перкалаби, коло Устєріків розходилиси на два боки. Одні йшли на Буковину, другі десь на Жєб’є. Скупі промені сонця пороздирали мрєчь і порозкидали кусками по бердах. Та й добре, бо шье штири дни до Вечері, чьоловік би шош ше зробив по надвірю, а то

ВЕСНОВАНЄ (продовж.)

ВЕСНОВАНЄ (продовж.) За веснованєм швидко минула п`єтнонька, та й минала вже субота. А я знову сидів на ґалєрії своєї хати в Ємах, знову милувався «альпійськими луками» на ґрунях з буковинського боку і знову перебував у філософсько-сонливому настрої. Правда цього разу внаслідок деґустації свіжої сливовиці напередодні в Юрка і Марії у Манівлогах. Сливовиця вдалася